Наче тільки на днях ми запускали в небо феєрверки, раділи, що поки спимо хтось під ялинку покладе бажані подарунки. А тут раз, і вже 5-й місяць року майже добігає до кінця. Нічого не вдієш, таке швидкоплинне наше життя! Але в рослин воно ще швидкоплинніше. Квітки швидко опадають підставляючи пелюстки кожного ранку під сонячні промені, деякі перетворюються на ягоди і дозрівають довше. Тому будучи фотографом, не можливо стояти осторонь цього. Особливо, коли весна в розпалі, та дарує хороші кольори не спалені сонячним літом. Стаючи на коліна перед рослиною, ти перетворюєшся на маленьку дитину яка вицілює в обєктив якесь тайне дійство! Народження чогось неймовірно красивого і робиш знімок в надії передати це іншим, показати те, що побачив ти. І від того як влучно буде зроблено знімок, залежить донесеш ти те, що хотів би показати, на чому хотів би сфокусувати увагу оточуючих людей. Які не мають на те часу. Бо час у них ще швидкоплинніший, в погоні за паперовими фантиками та думкою "ось я на пенсії вже відпочину"... Але потім багато хто жалкує, що не дивився під ноги, не дивився догори, бо там в старості вже й рибалка не та. Тому дивіться під ноги, навколо, не витрачайте життя на нікчемні спори з приводу політики, релігії. Не вказуйте як жити іншим, не доказуйте свою правоту. А головне, цінуйте кожну мить, бо вона вже не повернеться. Ви не зможете зайти в одну й ту саму річку двічі, тому що вода вже буде не та. До вашої уваги ранковий вернісаж)
Комментариев нет:
Отправить комментарий