Про безпритульних собак

Всі живі створіння мають право на життя. Навіть бродячі песики! Чому людина вирішує за них де їм бути, в приютах чи здохнути від трути догхантера?

Я розумію, що зараз мене змиє хвилями урагану, або накриє піною від доказів того, що собак бродячих треба винищувати. Ну от подивіться на це фото, де мати люблячи цілує свого сина. Ви зможете отруїти їх, чи вбити? В них є також почуття і розум! Нехай трошки менший від людей (не завжди до речі). Так, я зараз кажу тільки про безпритульних. Про собак які лежать коло двору та кидаються на всих, то окремий випадок. Там треба стріляти та в приюти відправляти хазяїв. Наприклад в селищі Червоногригорівка, на хуторі постійно ходять три кавказські овчарки, кидаються на велосипедистів та пішоходів. А ще до них часом приєднуються величезний алабай і ще парочка псів. Тут вже не до любові... Самі поширені відповіді: "вони не кусаються!", або "нехай діти там не ходять", чи "не займай їх - не тронуть!"... Не треба недооцінювати загрозу! Насправді собака яка виросла в хазяйському дворі, вона може й не троне якщо не боятися її та не виділяти адреналін, а собаці яка голодна - все одно. Вона може розцінювати вас як суперника, як загрозу, або як спасіння від голодної смерті. Все залежить від обставин. Тобто захищаючи свою територію, домашній песик не вкусить за межами двору чи далеко від нього, а от у диких собачок поняття території відсутнє. В них територія там, де очі бачуть. Я не висловлюю сою прихильність до тої чи іншої сторони, я констатую факт. Переповнені приюти, де не мають змогу розмістити чи принаймні прогодувати, теж не резинові. А популяція збільшується! І тих хто захищає собак я прекрасно розумію, вони роблять правильно, захищаючи маленьких пухнатих друзів. Але коли друзі стають ворогами, то вибачайте, треба находити якісь важелі врегулювання. Законних важелів мало, писати заяви до поліції - не має сенсу без випадку. А випадок може бути, коли вашому життю буде загроза або каліцтво. Так навіщо допускати випадок, якщо можливо запобігти іншими методами? Отже, висновок напрошується сам собою: небезпечних труїти або відправляти в приют, а безпечних малюків та дворняжок не чіпати, нехай живуть. А тепер повернемося до фотографії) Як завжти, такий влучний постріл - випадковий! Ходити за собаками можна довго і наробити непоганих кадрів, але цей я вихватив під час зйомки випускного в Нікопольському педучилищі. Там їх до речі було декілька і всі одного кольору, сучка з сученятами) Видно, що підкормлюють їх, то видно по очам та миролюбивому характеру. Один пес навіть приліг в мене коло ніг тоді. А яка ваша думка з цього приводу, бути їм чи не бути, безпритульним собакам?