13 июня, 2020

Коровай, символ весілля.


У кожного весільного фотографа, на жорсткому диску з часом збирається неабиякий архів з фотографіями. То все не чужі люди, а клієнти) Тому багато фотографій шкода видаляти, але з часом приходиться знаходити вільне місце для нових фото. Тому фотографи влаштовують рубрику "копаючись в архівах". Іноді відкопують важливі фотографії, іноді переживають знову ті моменти цікаві. Тому що кожен кадр береже в собі момент, історію, спогад. Перебираючи свої давні архіви, познаходив багато предметної зйомки. Як правило це весільний антураж, торти, рушники, короваї і т.д. Вирішив завантажити деякі короваї в "вільне плавання" по соцмережам. Ану, вгадаєте свій? ;) Якщо вгадаєте, то напишіть в коментарях дату свого весілля. А якщо вашого тут немає, то все одно напишіть дату весілля, щоб перевірити чи часом не забули. Ну і раз вже ми зіткнулися з короваями, то хочу написати про них. Щоб розуміли ті хто не в курсі, що це за хліб який ділять та кусають молодята при вході до павільйону ресторану під оплески та крики: "ДАВАЙ ГАЛЯ, КУСАЙ!!!". А вона не хоче, бо макіяж дорогий)



В Україні коровай відомий виключно як обрядовий весільний хліб. Коровай містить в собі значний магічний символ, він служить об'єднуючим елементом для всіх дій, з яких складається складний і різноманітний весільний обряд. За українськими весільними традиціями на весілля випікали, крім самого головного короваю, ще багато різних весільних обрядових хлібів. Кожен з цих хлібів використовувався для виконання певних дій у проведенні досить тривалого і багатоетапного обряду українського весілля. Призначення цих хлібів у ритуалах відбилося в їх характерних назвах: батько, пара, лежень, гілочка, ріжки, теремок, весільні гуси і так далі. В різних куточках України, різні назви та форми. Наприклад в Дніпропетровській області, це коровай, дивень та шишка. Коровай кусають, шишки роздають коли кидають гроші в бутильок, а дивнями спроваджують гостей після закінчення програми ведучого) Однак коровай залишається основним традиційним весільним символом, без якого неможливо проводити головні обрядові дії. Весільний коровай використовується при вчиненні таких важливих дій, як благословення молодої пари, покриття нареченої, з'єднання двох родів в один загальний рід. Для запрошення гостей на весільне торжество використовувався калач, який ще називали шишкою або гусаком. Коровайницям - жінкам, які пекли коровай, дарувалися голубки (гуси), причому ритуал одарюваня супроводжувався відповідними піснями. При прощанні майбутніх молодят зі своїми холостяцькими або дівочими компаніями, яке передувало переходу юнака та дівчини в інший соціальний статус, використовували хліб, званий гілочкою, дівоцтвом або терном. У ритуалі комори весільний хліб оздоба (пара, караваець) застосовувався як магічний атрибут, який дає дітонародження і щастя в сімейному житті. Завершення весільного застілля супроводжувалося обрядом биття каші, для якого варилася спеціальна каша. Після весілля молода дружина вшановувала свекруху лежнем, таким же хлібом вшановував тещу молодий чоловік. Одним з найбільш відповідальних весільних ритуалів був заміс весільного короваю, який символізував освячення родичами створення нової сім'ї. До речі, скільки знімав весіль, ні разу не бачив замісу короваю. Цікава ідея для ведучих, беріть на замітку! Після участі у весільних обрядах коровай ставився на головне місце святкового столу та служив окрасою застілля, символізуючи щастя і достаток. Наприкінці святкування весілля коровай розрізали на частини і роздавали всім гостям і родичам. Коротенько, але думаю змістовно вийшло. Традицій багато, цікавих ще більше! Тож не забуваймо про них. Котлети на дамбі поїсти можна в будь який день, а от весільний коровай бува тільки один в житті, тож вшануймо його. Все більш "модними" стають весілля які розпочинаються фотосетом, та диско вечіркою. Не маю нічого проти, але рушники з короваями на мою думку, та деякі важливі традиції повинні бути присутніми, щоб не згубити та зберегти їх.

Комментариев нет:

Отправить комментарий